Сходження на гору Піп Іван у Карпатах

Піп Іван Чорногірський — одна з найцікавіших гір в Українських Карпатах. Це неймовірно мальовнича вершина, з якої відкриваються разючі види, а у червні вона покривається яскравим полотном червоної рути. Піп Іван — третя за висотою гора в Україні. Проте найцікавіша принада — обсерваторія на горі Піп Іван. Це найвища споруда в Україні, в якій працюють люди. Висота гори Піп Іван та, відповідно, обсерваторії на вершині — 2 028,5 м.

У цій статті розглянемо популярні туристичні маршрути на Піп Іван, розповімо цікаву інформацію про вершину та дамо поради щодо спорядження та безпеки.

Зміст:

1. Історія та значення гори Піп Іван Чорногірський

• Обсерваторія

2. Фізична підготовка для сходження на Піп Іван Чорногірський

3. Маршрути на Піп Іван та як дістатися

• с. Дземброня — гора Вухатий Камінь — гора Піп Іван Чорногірський — гора Смотрич — с. Дземброня
• с. Шибене — озеро Марічейка — гора Піп Іван Чорногірський — с. Шибене
• Луги – урочище Бальзатул – полонина Вертопи – гора Васкул – гора Піп Іван Чорногірський
• Альтернативні маршрути

4. Спорядження необхідне для сходження на гору Піп Іван

5. Безпека при сходженні

6. Корисні ресурси та посилання

7. FAQ

Історія та значення гори Піп Іван Чорногірський

Розміщення:

• Верховинський район, Івано-Франківська область
• Висота: 2 028,5 м
• Гірський масив: Чорногірський

Гора Піп Іван — одна з найвідоміших гір в Українських Карпатах. Існує кілька версій та легенд, повʼязаних з походження її назви:

• Найпопулярніша легенда про гору Піп Іван каже, що раніше вершина була важливим місцем для нічної молитви у ніч на Івана Купала, але знайти її у темряві було складно. Проте, неподалік жив піп, якого звали Іваном, от і стали називати гору на його честь.
• Інша версія переконує, що піп насправді був скелею на горі, що нагадувала обрисами священика. Чи так це — сказати важко, скеля не збереглась.
• Ще одна місцева байка повʼязана зі звуками, коли вітер дмухає між скелями у сонячний день. Вершина тоді ніби «попіває», себто поспівує. А форма Попіван трансформувалась з часом у сучасну Піп Іван.
• Менш поетична версія говорить про румунський топонім «popina», що означає «вершина».

Але Піп Іван — це не єдина назва гори, часто можна зустріти інший варіант — Чорногора. Тут також є дві версії — поетична та наукова. Вибирайте котра вам більше до смаку.

• Легенда про гору Чорногору розповідає про часи славного Олекси Довбуша. Відомий опришок мав на горі схрон, проте на вершині поселилась нечисть. Довбуш не з боязливих, тому сміливо вбив нечистого і пролив його чорну кров, чим пофарбував гору. Так і зʼявилась назва, а Олекса отримав надзвичайну вдачу та захист від куль.
• Інша версія повʼязана з природою вершини: вона вкрита густими заростями альпійської сосни. Якщо дивитись на Чорногору здалеку — вона виглядає практично чорною.

Будьте обережні та не заплутайтеся, де знаходиться гора Піп Іван. Зверніть увагу, що  Піп Іван Чорногірський має «брата» — Піп Іван Мармароський. Це зовсім інша вершина у Мармароському хребті, вона розташована поблизу румунського кордону. А чорногірська гора Піп Іван на карті розташована неподалік села Дземброня та Шибене, Івано-Франківської області.

Обсерваторія

Історичне значення гора Піп Іван має через камʼяну обсерваторію у Карпатах, що розташована на самій її вершині. Будівництво розпочалось у 1936-му році Міністерством військово-повітряної оборони Польщі. Після Першої світової війни Варшавська обсерваторія стала мало придатною для досліджень, тож було прийняте рішення  будувати нову в Карпатах, що тоді належали Польщі.
Це був вагомий проєкт з великим розмахом на Чорній горі. Обсерваторія
налічувала аж 43 окремих кімнати, серед яких був навіть конференц-зал. Проєкт передбачав проживання науковців, тому включав житлові кімнати, систему опалення та водогін. Площа забудови на горі Піп Іван становить 816,26 м2. Будматеріали привозились на вершину аж з Ворохти, а це за 70 км до найближчого будівельного майданчика. До Ворохти матеріали доставлялись залізницею, а потім їх везли на конях та несли в руках до вершини Піп Іван. Найважчими були скрині з елементами купола — найбільша важила 950 кг! 

Дорогу до високогірʼя також будували з нуля. Масштабне будівництво тривало два роки та завершилось 29 липня 1938 року. Тоді на Піп Іван обсерваторію назвали «Астрономічно-метеорологічна обсерваторія імені маршала Юзефа Пілсудського Ліги протиповітряної оборони Польщі».

Як відбувалось життя та робота науковців на такій висоті? Працівники жили на горі Піп Іван постійно та самі забезпечували свій побут. Хлібобулочні вироби виготовлялись безпосередньо в обсерваторії, запаси харчів поновлювали двічі на рік. Щоб швидко передати повідомлення використовували спеціально навчених собак. Також в обсерваторії на горі Піп Іван базувався загін прикордонників. 

З часом на Чорногорі обсерваторію почали неофіційно називати «Білий слон» через подібність її засніжених обрисів до велетенського білого слона. У обсерваторії відбулось чимало важливих досліджень завдяки вигідному розташуванню та потужному обладнанню. Наприклад, ключовим в обсерваторії був шотландський астрограф з обʼєктивом 33 сантиметри. Обсерваторія посідала друге місце у Європі та шосте у світі за своїм значенням.

Та, на жаль, у 1940-му обсерваторія занепала через розпал Другої світової війни. Все обладнання вивезли, а будівля залишилась охороняти вершину гори. Аж до 2011-го року будівлю розкрадали люди та руйнувала стихія. Зараз у приміщенні функціонує Явірницьке пошуково-рятувальне відділення СПРЧ аварійно-рятувального загону. 

Фізична підготовка для сходження на Піп Іван Чорногірський

Гора Піп Іван Чорногірський — достатньо складна для сходження. Є ділянки з крутими перепадами висоти та різкі підйоми. Тож перед походом варто додати у свій графік тренування. Рекомендуємо:

• Кардіотренування: Включіть у свою програму заняття, спрямовані на підвищення витривалості, такі як біг, плавання, велосипед або тренажерний зал. Рекомендується тренуватися принаймні 3-4 рази на тиждень.
• Силові вправи: Додайте вправи для зміцнення м'язів ніг та спини.

Якщо ви раніше не піднімались на такі вершини, як Піп Іван, спробуйте спершу піднятись на нижчі та простіші гори. 

Маршрути на Піп Іван та як дістатися

Основні маршрути починаються з сіл Шибене та Дземброня. Якщо ви плануєте сходження на гору Піп Іван, як доїхати до місця старту розібратись допоможуть наші поради. 

• Спочатку потрібно доїхати до села Верховина. Доїхати можна рейсовими автобусами з багатьох міст на заході України (Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці, Львів). 
• Якщо ви подорожуєте з Києва, Харкова, Одеси чи інших міст, краще спочатку доїхати залізницею до Івано-Франківська, а тоді пересісти на автобус.
• З Верховини до Дземброні або Шибеного курсують місцеві автобуси. Час в дорозі орієнтовно півтори години. Враховуйте те, що розклад може змінюватись, а також, що автобус прибуває у не надто зручний час для сходження — у другій половині дня. Краще уточнити актуальну інформацію за телефоном автовокзалу Верховини – 034 322 12 90.
• Рекомендуємо зупинитись на ніч неподалік місця старту та вирушити зранку. Хороший варіант розміщення — Кемп Білий Слон. Ми писали про нього у статті про найкращі кемпінги України.

Якщо ви вирушаєте в Карпати на гору Піп Іван власним транспортом — все значно простіше. Але врахуйте те, що до Верховини дорога цілком нормальна, а от до місця старту погана. До Шибеного та Дземброні йде вузька грунтова дорога з крутими поворотами, стрімкими підйомами та спусками. Якщо напередодні були зливи — дорога може бути в небезпечному стані. Враховуйте можливості та кліренс своєї автівки.

Існує альтернативний маршрут з села Луги. Для цього вам потрібно спочатку доїхати в Рахів потягом та пересісти на автобус, дорога триває близько півтори години. Враховуйте що час прибуття також не надто оптимальний для походу, мінімум об 11:00.
Автовокзал Рахова – 050 434 66 23, 050 434 66 20, 067 370 70 96.
Якщо їдете власною машиною — врахуйте, що стан дороги відверто поганий.

А тепер перейдемо до найцікавішого: маршрутів на Піп Іван Чорногірський. Варіантів дороги на гору Піп Іван є багато, але найпопулярніші з них два: 

с. Дземброня — гора Вухатий Камінь — гора Піп Іван Чорногірський — гора Смотрич — с. Дземброня

• Відстань: 19,4 км
• Тривалість маршруту: 11 годин, краще проходити за 2 дні
• Складність: середньо-висока

Це досить складний маршрут на гору Піп Іван, але неймовірно мальовничий. Дехто проходить його за день, але рекомендуємо залишити собі повних два дні. Залишитись на ночівлю можна між Вухатим Каменем та Чорногірським хребтом, так званій перемичці. Це чудова локація для перепочинку, адже підйом на гору Вухатий Камінь — одна з найскладніших ділянок маршруту. Якщо розкласти намет на перемичці, ви зможете набратись сил перед подальшим сходженням та побачити чарівний схід сонця над Піп Іваном. Вухатий камінь — вершина чудернацької форми, що ніби має вуха. Її висота — 1 864 м.

Після ночівлі вирушайте жовтим маршрутом до підніжжя гори, звідти веде червона стежка на вершину. Після фотографування на вершині красивої гори в Карпатах Піп Іван — рушайте до іншої, не менш цікавої вершини гори Смотрич (1 898 м). Її схили теж прикрашають скелі чудернацької форми, як і Вухатий камінь. Будьте уважні на спуску: вниз ведуть круті схили. 

Цей маршрут на гору Піп Іван надзвичайно цікавий завдяки природним принадам. Перша частина маршруту йтиме повз густий смерековий ліс з килимом моху під ногами. Він нагадує локації з казки або фантастичного фільму. Також ви опинитесь на полонині Смотрич, де влітку випасають овець та кіз вівчарі. У колибі можна придбати справжній карпатський сир. Також маршрут пролягає повз Дзембронські водоспади. Це неймовірний водограй з каскадом численних потоків висотою до десяти метрів.

с. Шибене — озеро Марічейка — гора Піп Іван Чорногірський — с. Шибене

• Відстань: 22 км
• Тривалість маршруту: 2 дні (близько 15 годин маршруту сумарно)
• Складність: середня

З Шибеного маршрут на гору Піп Іван відчутно простіший, ніж через Вухатий камінь, хоча в кілометрах подібний. Саме його варто вибирати, якщо ви новачок. Ним на зміни ходять рятувальники. Зверніть увагу, що в Шибеному є КПП, для проходження потрібен паспорт, але заяв, як для мандрівки Мармаросами, не потрібно. 

Вирушайте з Шибеного вздовж однойменного потічка, промаркована зеленим стежка виведе вас до Високогірного ПНДВ (природоохоронного науково-дослідного відділення). Далі на вас чекає достатньо стрімкий підйом до полонини Веснарка. Полонина на схилах гори Шурин, чудове місце для привалу. Тут можна придбати крафтові сири, а якщо пощастить — побачити отару овець. 

Наступне по маршруту — високогірне озеро Марічейка, оточене густими смерековими лісами. Це друге за площею озеро Чорногори, висота 1 507 м. Поруч облаштовані альтанки, тож ви можете зручно розміститись на обід чи ночівлю. Неподалік є кілька джерел з водою, щоб поповнити ваші запаси. 

І, звісно, не обійшлось і без красивої легенди про Марічку та Івана, що проживали у поселені на горі Шурин. Одного дня Марічка побачила навалу татар, відправила Івана попередити селян, а сама намагалась відволікти ворога. Татари не пошкодували дівчину, а від сліз, пролитих за Марічейкою, утворилось озеро. 

Увага! У високогірних озерах заборонено купатись, це шкодить екосистемі. 

Після відвідування озера залишиться ще ділянка маршруту на Піп Іван. Сумарно підйом займає близько 10 годин, спуск тою ж дорогою — вдвічі менше. Але рекомендуємо залишитись на ночівлю біля озера. 

Існує ще альтернативний маршрут на гору Піп Іван зі стартом з Закарпаття:

Луги – урочище Бальзатул – полонина Вертопи – гора Васкул – гора Піп Іван Чорногірський

• Відстань: 21 км (в один бік)
• Тривалість маршруту: 2 дні
• Складність: середня

Ще один цікавий варіант підйому на Піп Іван до обсерваторії. Маршрут починається на Закарпатті, неподалік села Луги в присілку Усть-Говерла, тут є магазин у якому можна купити усе необхідне перед сходженням. Шлях пролягає через потічок та урочище Бальзатул до полонини Вертопи. На маршруті багато джерел та колиб. Після підйому на гору Васкул залишається ділянка до гори Піп Іван та обсерваторії. Підйом помірний. 

Альтернативні маршрути

• с. Дземброня — гора Вухатий Камінь — вершина Піп Іван — гора Вухатий Камінь — с. Дземброня
• Після підйому через Вухатий Камінь можна спуститись донизу тією ж стежкою. Тривалість маршруту: 22 км
• с. Дземброня — гора Смотрич — вершина Піп Іван —  гора Смотрич — с. Дземброня

Альтернативний кільцевий маршрут на гору Піп Іван можна пройти й через вершину Смотрич, але врахуйте, що підйом досить крутий та скелястий. Довжина шляху: 20 км.

• с. Шибене — озеро Марічейка — гора Піп Іван Чорногірський — гора Смотрич — Дземброня

Якщо ви не любите повертатись тією ж стежкою, маршрут через озеро Марічейка можна продовжити через гору Смотрич та спуститись у Дземброню.

• с. Верховина —  село Плай — полонина Кринта — Угорські скелі — село Явірник — село  Шибене — озеро Марічейка — гора Піп Іван Чорногірський — гора Смотрич — с.  Дземброня

Якщо ви плануєте довгий перехід , почати шлях можна з самої Верховини. Такий маршрут на гору Піп Іван простягається на 55 км. 

• ПНДВ Високогірний — полонина Шешурська — озеро Марічейка — Піп Іван Чорногірський 

Цікавий маршрут на Чорну гору Піп Іван через малопопулярну, але дуже красиву полонину Шешурську. На полонині є туристична колиба з пічкою та дровами.

• Урочище Подароватий — хребет Стайки — гора Смотрич — Піп Іван Чорногірський 

На північний захід від Шибеного розташоване урочище Подароватий, з нього можна почати маршрут через хребет Стайки. Це цікавий маршрут на гору Піп Іван, якщо ви не вперше її відвідуєте. 

• с.Кваси — гора Петрос — гора Говерла — озеро Несамовите — озеро Бребенескуг — гора Гутин-Томнатик — гора Бребенескул — гора Піп Іван —  гора Вухатий Камінь — с.Дземброня

Через Піп Іван Чорногірський маршрути пролягають всією Чорногорою. Подібний маршрут довжиною 53 км займає орієнтовно 4 дні. 

Спорядження необхідне для сходження на гору Піп Іван

Для успішного сходження на гору Піп Іван Чорногірський потрібно не лише знати маршрут та підготуватись фізично, а й зібрати з собою правильне спорядження. У цьому ми вам допоможемо.

Для початку розберемось з одягом, вам знадобиться:

• Футболки, майки, сорочки 

Вибирайте тип залежно від ваших вподобань. Рекомендуємо використовувати якісну синтетику, яка добре виводить від тіла вологу та не вбирає її, як бавовна. Сорочка з легкої, повітропроникної тканини захистить руки від сонячних променів та гострого гілля.

• Туристичні куртки  

Тип куртки залежить від сезону, влітку не зайвою буде легка вітрівка, яка компактно пакується у наплічник і захистить від вітру на вершині. Для походів в міжсезоння не обійтись без хорошої мембранної куртки. Взимку візьміть з собою мембранну куртку та пуховку для утеплення на привалах. Також підійде жилетка.

• Дощовики та накидки від дощу 

Не забувайте й про захист від дощу для себе і свого спорядження. На Чорногорі раптові зливи — геть не рідкість.

• Штани та шорти

Обовʼязково беріть з собою спеціальні трекінгові штани або шорти, в міських штанах вам буде некомфортно. Хороший варіант для літа — штани-трансформери. У них можна відстібнути штанини й перетворити їх на шорти прямо на ходу. Можуть знадобитись також пояси та ремені.

• Флісові кофти 

Оптимальний шар-утеплення для походів — фліска. Для походів в міжсезоння можна взяти дві.

• Термобілизна 

Термобілизна відводить від тіла піт, тому ви залишаєтесь сухим під час активного руху. Особливо це важливо взимку та у міжсезоння, проте існує й спеціальна літня термобілизна.

• Головні убори

Влітку — візьміть з собою баф, у холодний сезон — шапку. Краще взяти дві на заміну, коли перша промокне.

• Трекінгове взуття

Для походу на Піп Іван варто брати саме трекінгові черевики, бо трекінгові кросівки, а тим більше сандалі, не дадуть достатнього захисту гомілкостопу на крутих підйомах та спусках.

• Трекінгові шкарпетки

Не забувайте про спеціалізовані шкарпетки. Вони допомагають роботі мембрани черевиків, адже теж відводять вологу від ніг. А ще мають посилені зони та антибактеріальний ефект. 

•  Рукавички 

В холодний сезон не забудьте взяти дві пари рукавичок. Краще вибирати мембранні.

• Гетри та бахіли

Взимку не обійтись без захисту ніг від потрапляння снігу зверху черевика. Для цього використовуйте туристичні бахіли.

Перейдемо до спорядження: 

• Туристичний рюкзак 

Звісно, який піший похід без рюкзака. Для дводенної мандрівки на гору Піп Іван підійде наплічник обʼємом 50-70 літрів. Додатково можете взяти поясні сумки, чохли, гаманці.

• Туристичний намет

Похід на Піп Іван краще планувати з ночівлею, тому візьміть з собою намет, який відповідає сезону подорожі та кількості мандрівників.

• Спальний мішок

При виборі спального мішка орієнтуйтесь на показник температури «комфорту» для жінок та «ліміту» для чоловіків. Показник «екстрим» відповідає за межу виживання, а не комфортний відпочинок.

• Туристичний килимок   

Для комфортного сну знадобиться й туристичний килимок. Рекомендуємо надувні або самонадувні, адже вони тепліші та комфортніші. Але для літніх маршрутів на Піп Іван підійде й пінний каремат.

• Ліхтар 

Маршрут включатиме розкладання табору вночі або навіть переміщення в сутінках, тож мати з собою налобний ліхтар обовʼязково.

• Трекінгові палиці 

Долати перешкоди значно зручніше, якщо у вас є трекінгові палиці. Вони створюють додаткову опору та розвантажують колінні суглоби.

• Похідна аптечка 

Для безпечного сходження на вершину Піп Іван, як і на будь-яку іншу, потрібно мати з собою аптечку з засобами домедичної допомоги, загальними та особистими ліками.

• Компас 

Обовʼязково візьміть з собою карту та компас, щоб не загубитись.

• Повербанки 

Щоб тримати потрібні гаджети зарядженими, не забудьте про повербанк.

• Засоби гігієни

Зверніть увагу на спеціальні туристичні засоби гігієни, якими простіше користуватись в умовах походу.

• Засоби від комах 

На високогірʼї комарі вас не турбуватимуть, але під час маршруту хащами засоби від комах не завадять.

Не обовʼязково, але корисно:

• Грілки

В холодний сезон зігрітись на привалі чи у спальнику допоможуть туристичні грілки.

• Питна система 

Завдяки питній системі, можна пити на ходу, не зупиняючись.

• Гамаки 

Якщо плануєте ночівлю на місцевості, де є дерева, візьміть з собою гамак. Це чудова річ для відпочинку чи, навіть, сну.

Для приготування обіду вам знадобиться:

• Туристичне газове обладнання 

На території Карпатського біосферного заповідника заборонено палити багаття, тому візьміть з собою газовий або мультипаливний пальник.

• Туристичний посуд 

Спеціальні туристичні комплекти посуду зручні у використанні та легкі.

• Сублімована їжа  або запаси продуктів 

Плюс сублімованої їжі — її потрібно лише залити гарячою водою для приготування смачної страви. 

Безпека при сходженні

Завжди важливо памʼятати про правила безпеки, адже гори не терплять легковажного ставлення. Щоб уникнути травмування чи навіть загибелі, дотримуйтесь таких правил:

1. Без достатнього досвіду не ходіть у соло-походи в гори. 
2. Група має триматись разом, якщо хтось відстає — зачекайте. Щоб зручно підлаштуватись під темп найповільнішого учасника, поставте його на початку групи.
3. Найдосвідченіші туристи мають бути замикаючими. Якщо на маршруті відсутнє чітке маркування: один досвідчений турист йде першим, інший — замикаючим.
4. Не переоцінюйте свої сили, вибирайте маршрут, який підходить всім учасникам групи.
5. Розраховуйте час, уникайте пересування в темний період доби.
6. Не сходьте з туристичних стежок!
7. Уважно дивіться під ноги, щоб не наступити на змію.
8. Перевіряйте прогноз погоди. Перенесіть похід, якщо очікується туман, сильний вітер, гроза, лавинна небезпека.
9. Утримуйтесь від походів після сильних снігопадів.
10. Не підходьте близько до краю карнизу (обриву). Не пересувайтесь такими стежками за поганої видимості.
11. У разі сильного погіршення погодних умов — в той же момент спускайтесь вниз!
12. Якщо гроза застала вже на височині, тримайтесь якомога далі від поодиноких дерев, вершин, металевих предметів, хрестів на вершинах, гущавин біля водойм, гребенів хребта. Вимкніть мобільні телефони. 
13. Плануйте ночівлі з правильним розрахунком часу маршруту, зупиняйтесь у місцях, де є джерело води. 
14. Уникайте розкладання наметів на високогірʼї, близько до водойм, біля крутих схилів та під скелями, над обривами або під поодинокими деревами.
15. Обережно поводьтесь з вогнем, краще користуйтесь газовими пальниками. 
16. Не переходьте стрімкі потоки без страхування. 

Обовʼязково зареєструйте свій похід у відповідному гірському пошуково-рятувальному загоні. Найближчий підрозділ до Піп Івану:
Верховинська гірська пошуково-рятувальна група     

• смт Верховина, вул. Жаб'євська, 71 (пожежне депо)
• +38 (067) 342-04-96         
• Дрислюк Ігор Олександрович

Реєстрацію свого маршруту можна здійснити у Верховині, за телефоном, за допомогою онлайн-форми (nofollow посилання) та за допомогою застосунку «Порятунок у горах».

За актуальною погодною ситуацією на вершині Піп Івану можна слідкувати на Facebook сторінці (no follow)  Чорногірського гірського пошуково-рятувальний посту.

Зимові походи

Особливо обережним потрібно бути взимку. Для зимових походів допустимі лише два варіанти:

• Шибене — озеро Марічейка — гора Піп Іван Чорногірський — Шибене

Це простий та безпечний маршрут для зимового сходження в Карпатах на Піп Іван. Літній маршрут проходить траверсом та виходить на плече Піп Івану зі сходу, так званий Зуб. Але ця ділянка взимку лавинонебезпечна. Рухайтесь виключно напряму на Зуб.

• Дземброня — гора Смотрич — Піп Іван —  гора Смотрич — Дземброня

Похід на гору Піп Іван через Вухатий камінь взимку лавинонебезпечний, краще пройти по гребеню через Смотрич. Будьте уважні та обережні в районі перемички та в місці виходу на основний хребет біля гори Балцатул, там легко збитись з маршруту. 

Зимою особливо важливо мати якісне та перевірене спорядження, а також не забувати про кішки, льодоруби, снігоступи та лавинні лопати.
Піп Іван Чорногірський — казкова вершина, яка одразу закохує у себе, тому туристи повертаються знову і знову, попри складнощі маршруту. Відкрийте для себе красу Українських Карпат, а про якісне спорядження подбаємо ми — alp.com.ua.

Корисні ресурси та посилання

Карта
Офіційний ресурс екс-обсерваторії та карта «Білий слон» 
Відеоогляд маршруту з Дземброні
Відеоогляд маршруту з Шибене

Оренда туристичного спорядження поруч з маршрутом — компанія TURE, Дземброня

FAQ